Синдром постковідної тахікардії
Post updated: October 21
Міжнародна група лікарів опублікувала в журналі The American Journal of Medicine опис особливого фенотипу постковідного синдрому - синдром постковідної тахікардії. Можливою його причиною називається вегетативна дисфункція.
Постковідний синдром може проявлятися у вигляді втоми, болю в грудях, зниження толерантності до навантажень, порушення когнітивних здібностей, задишки, лихоманки, головного болю, втрати нюху і смаку.
Відчуття серцебиття - поширена скарга, пов'язана з постковідним синдромом. Близько 25% -50% пацієнтів відчувають відчуття прискореного або посиленого серцебиття протягом 12 тижнів після перенесеної інфекції, 9% - протягом 6 місяців. Збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС) може клінічно проявлятися у вигляді синдрому постуральної ортостатичної тахікардії або неадекватною синусової тахікардії.
Дослідники вважають, що всім пацієнтам з постковідним синдромом слід проводити первинне обстеження серцево-судинної системи (ССС). Для діагностики аритмії показано проведення ЕКГ протягом 24 годин. При виявленні ортостатичної нестійкості слід виконати тилт-тест або активну ортостатичну пробу.
Для виключення патології з боку серцево-судинної системи необхідно призначення трансторакальної ехокардіографії. Міокардит виявляють у 27% -60% пацієнтів після COVID-19 при проведенні МРТ серця і судин. Оскільки міоперикардит може викликати тахікардію, МРТ серця слід призначати при наявності типового чи атипового болю в грудях, підвищення кардіальних біомаркерів і типових змінах на ЕКГ.
Крім того, рекомендовані дослідження крові (аутоімунні біомаркери, ендокринологічні дослідження, біомаркери запалення, рівень гемоглобіну). Для виключення патології з боку дихальної системи первинне обстеження повинно включати визначення периферичної сатурації кисню, КТ грудної клітки і спірометрії.
Для лікування синдрому постковідної тахікардії запропоновано призначати селективний інгібітор синоатріального вузла івабрадін, бета-блокатори і носіння компресійної білизни. Крім того, можна використовувати мідодрін, піридостигмін, модафинил. Надалі пацієнтам рекомендована програма реабілітації.
Потрібні додаткові дослідження відмінностей синдрому постковідної тахікардії від інших постковідних синдромів, вивчення патофізіології тривалих ускладнень COVID-19 і виявлення цілей для спрямованої терапії, відзначається в огляді. Крім того, потрібні дослідження ефективності препаратів, які використовуються при терапії постуральної ортостатичної тахікардії і неадекватної синусової тахікардії, для лікування синдрому постковідної тахікардії.
Джерело: medvestnik.ru