Наявність кількох серцево-судинних та метаболічних захворювань сильніше впливала на ризик розвитку деменції, ніж генетичний фактор. Таких висновків дійшли вчені з Оксфордського університету та університету Ексетера.

Результати дослідження були опубліковані у журналі The Lancet Healthy Longevity.

Було вивчено дані 203 038 осіб із Британського біобанку у віці 60 років і старше та результати МРТ мозку 12 236 пацієнтів. Учасників розділили на три групи генетичного ризику розвитку деменції: низький, проміжний і високий ризик. Також для кожного учасника розраховували кардіометаболічний мультиморбідний індекс, що включає інсульт, діабет та інфаркт міокарда (по одному балу для кожного). Основними показниками результату були випадки деменції від усіх причин та структурні показники головного мозку.

Ризик деменції, пов'язаний з високою кардіометаболічною мультиморбідністю, був утричі вищим, ніж пов'язаний з високим генетичним ризиком.

Пацієнти з високим генетичним ризиком та розрахованим індексом 2 і більше мали підвищений ризик розвитку деменції (відношення ризику ОР = 5,74) порівняно з учасниками низьким генетичним ризиком та відсутністю кардіометаболічних порушень.

Наявність двох і більше серцево-судинних або метаболічних захворювань незалежно пов'язана з більш широкими, поширеними структурними змінами головного мозку, включаючи зменшення об'єму гіпокампу.

Вчені дійшли висновку, що боротьба з мультиморбідністю кардіометаболічних захворювань може допомогти зменшити ризик деменції незалежно від генетичного ризику.