Лікування діабету при хронічній хворобі нирок
Публікацію оновлено: Жовтень 12
Американська діабетична Асоціація (ADA) та Міжнародна ініціатива з поліпшення глобальних результатів захворювань нирок (KDIGO) розробили рекомендації щодо ведення пацієнтів з діабетом та хронічною хворобою нирок.
Документ опублікований в журналі Diabetes Care.
Люди з діабетом та хронічними захворюваннями нирок мають високий ризик розвитку ниркової недостатності, атеросклеротичних серцево-судинних захворювань, серцевої недостатності та передчасної смерті.
План лікування пацієнтів з діабетом 1 і 2 типів, розроблений спільно лікарем і пацієнтом, повинен включати оптимальне харчування, фізичне навантаження, відмову від куріння, нормалізацію ваги в поєднанні з фармакологічною терапією, спрямованої на збереження функції органів і досягнення цільових значень глікемії, артеріального тиску і рівня ліпідів.
Всім пацієнтам з діабетом і хронічною хворобою нирок рекомендований прийом статинів. Терапія помірної інтенсивності показана для первинної профілактики атеросклеротичних серцево-судинних захворювань. Пацієнтам з раніше діагностованими атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями і множинними факторами їх розвитку показана терапія статинами високої інтенсивності.
Терапія першої лінії цукрового діабету 2-го типу залежить від супутніх захворювань і зазвичай містить метформін і зміну способу життя, зазначено в документі. Прийом метформіну рекомендований пацієнтам з діабетом 2-го типу, хронічною хворобою нирок і розрахунковою швидкістю клубочкової фільтрації від 30 мл/хв на 1,73 м2 і вище. Якщо розрахункова швидкість клубочкової фільтрації становить 30-44 мл/хв на 1,73 м2 або 45-59 мл/хв на 1,73 м2 при високому ризику лактатацидозу, дозу метформіну слід скоротити до 1000 мг на добу.
При наявності діабету 2-го типу і хронічної хвороби нирок, розрахункової швидкості клубочкової фільтрації від 20 мл/хв на 1,73 м2 і вище рекомендовано прийом інгібіторів SGLT2 з доведеною користю для нирок і серцево-судинної системи. Призначення препаратів не залежить від прийому метформіну і рівня гликированного гемоглобіну. Якщо терапія вже розпочата, її можна продовжувати і при більш низькому рівні розрахункової швидкості клубочкової фільтрації.
Якщо пацієнтам не вдається досягти індивідуальної глікемічної мети на тлі прийому метформіну та/або інгібіторів SGLT2, і тим, хто не може приймати препарати, показаний прийом агоністів рецептора GLP-1 з доведеною користю для серцево-судинної системи.
Пацієнтам з діабетом 2-го типу і розрахунковою швидкістю клубочкової фільтрації від 25 мл/хв і вище на 1,73 м2, нормальним рівнем калію в крові і альбумінурія (співвідношенням альбуміну до креатиніну від 30 мг/г і вище), незважаючи на прийом максимальної переносимої дози інгібіторів ренін-ангіотензинової системи, рекомендовано призначення антагоністів нестероїдного минералкортикоидного рецептора з доведеною ефективністю для нирок і серцево-судинної системи.