Цукровий діабет (ЦД) – це хронічне та прогресуюче захворювання, яке може виникнути у будь-якому віці, триває упродовж усього життя з розвитком ускладнень, які в свою чергу призводять до зниження якості життя, втрату працездатності, зменшення тривалості життя на 10-30% та збільшення смертності у 2-3 рази.

За даними ВООЗ щороку близько 3 млн хворих на ЦД людей помирає від таких ускладнень як інфаркт міокарда, інсульт та ниркова недостатність, кожні 8 секунд – одна людина. Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є основною причиною смерті у хворих на ЦД.

Загальноприйнятою є думка, що в основі ураження серцево-судинної системи в осіб, які хворіють ЦД є ранній розвиток атеросклерозу судин тої чи іншої локалізації. Це пов’язано з наявністю специфічних патогенетичних ФР, до яких відноситься: інсулінорезистентність, гіперглікемія, гіперінсулінемія, порушення коагуляційної системи крові та ендотеліальна дисфункція судин.

У настановах Європейського товариства кардіологів (ESC) та Європейської асоціації з вивчення діабету (EASD), 2019 йдеться мова про визначення ризику розвитку ССЗ у безсимптомних хворих з ЦД методом комп’ютерної томографії. Так, даний метод діагностики має високий ступінь чутливості, але для скринінгу його використовувати вкрай складно через наявність побічних впливів на організм людини, технічні складнощі та високу вартість.

Враховуючи вище викладене, виникає потреба у альтернативних методах діагностики раннього виявлення осіб з високим ризиком розвитку ССЗ серед хворих на ЦД.

У своєму дослідженні Shoichi Akazawa, Masayuki Tojikubo та ін. (2016) представили результати власного дослідження, в якому ультразвукова діагностика (УЗД) сонних артерій із визначенням товщини комплексу інтима-медіа (ТКІМ) є методом «першої лінії» у діагностиці атеросклеротичних змін судинної стінки у безсимптомних пацієнтів з ЦД.

УЗД є методом вибору у повсякденній лікарській практиці для раннього виявлення у пацієнтів з ЦД високого ризику розвитку ССЗ. Окрім цього, УЗД судин є неінвазивним, безпечним, безболісним, швидким та не дорогим методом діагностики, за допомогою якого додатково можна контролювати ефективність лікування чи подальше прогресування захворювання, а також здійснювати скринінгові обстеження.