Інгібітори PCSK9 та езетиміб зі статинами або без них для зниження серцево-судинного ризику
Публікацію оновлено: Липень 25
Вчені з Х'юстонського методистського серцево-судинного центру Дебейкі оприлюднили результати дослідження впливу езетимібу та інгібіторів пропротеїнконвертази субтилізину/кексину типу 9 (PCSK9) на серцево-судинні результати у дорослих, які приймають максимально переносиму терапію статинами або страждають непереносимістю статинів.
Результати опубліковані в British Medical Journal.
Вчені проаналізували результати 14 клінічних досліджень, в яких взяли участь 83 660 осіб. Середній вік учасників склав 61 рік, середній час спостереження — 2 роки.
До початка дослідження рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності серед учасників становив 70 мг/дл і вище, в середньому — 105 мг/дл. Учасники отримували інгібітори PCSK9 (еволокумаб, алірокумаб або інклісіран) або езетиміб у поєднанні з максимально переносимими дозами статинів. При аналізі враховували число факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
Мета-аналіз показав, що у пацієнтів з високим і дуже високим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань додавання езетимібу та інгібіторів PCSK9 до статинів знижує ризик розвитку інфаркту міокарда (відношення ризику (ВР) склало 0,87) та інсульту (ВР = 0,82), але не впливає на ризик загальної летальності і смертності від серцево-судинних захворювань.
У пацієнтів з групи дуже високого ризику інгібітори PCSK9 у поєднанні зі статинами можуть запобігти розвитку 16 інфарктів міокарда та 21 інсульту на 1000 пацієнтів протягом п'яти років. Езетиміб в поєднанні зі статинами здатний запобігти появі 14 інсультів на 1000 пацієнтів протягом п'яти років.
Серед пацієнтів з помірним і низьким серцево-судинним ризиком додавання інгібітора PCSK9 або езетимібу до статинів практично не принесло користі при інфаркті міокарда та інсульті.
На думку вчених інгібітори PCSK9 і езетиміб має сенс призначати пацієнтам з груп високого і дуже високого ризику розвитку серцево-судинних захворювань, у яких рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності досягає 70 мг/дл і вище на тлі терапії максимально переносяться дозами статинів.