Ліпопротеїн (а) (ЛП (а)) - це макромолекулярний комплекс ліпопротеїну низької щільності і білка аполіпопротеїну (а), що є індикатором значно підвищеного ризику раннього атеросклерозу і пов'язаних з ним захворювань (ішемічної хвороби серця, інсульту і захворювань периферичних судин).

Попередні дослідження повідомляли, що високий рівень ЛП(а) асоційований із підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних подій. Відповідно до цього, у гайдлайнах Європейського товариства кардіологів (ESC) та Європейського товариства атеросклерозу (EAS) щодо статинотерапії рекомендовано проводити вимірювання ЛП(а) дорослим пацієнтам із середнім ризиком розвитку серцево-судинних подій або особам із сімейним анамнезом серцево-судинних захворювань або сімейним анамнезом підвищеного рівня ЛП(а) з метою оптимізації методів модифікації рівня ліпідів та зниження рівня серцево-судинного ризику.

Обговорюється, що липопротеин (а) володіє самостійним несприятливим впливом щодо розвитку атеросклеротичних серцево-судинних захворювань і їх ускладнень.  При цьому доцільність його корекції все ще залишається неясною.

У зв'язку з чим метою даного аналізу дослідження ODYSSEY OUTCOMES стала оцінка впливу зниження ліпопротеїну (а) при терапії алірокумабом на серцево-судинні події у пацієнтів, які перенесли гострий коронарний синдром (ГКС).

Результати опубліковані в «Journal of the American Heart Association» (Журнал Американської асоціації захворювань серця).

Дизайн дослідження

Загалом до дослідження було включено 18 924 пацієнтів, які відповідали таким критеріям: вік ≥40 років, госпіталізація з ГКС (інфаркт міокарда чи нестабільна стенокардія) за 1–12 міс до рандомізації у дослідження, рівень ЛПНЩ ≥70 мг/дл (≥1,81 ммоль/л), холестерин ЛПНЩ ≥100 мг/дл (≥2,59 ммоль/л) або аполіпопротеїн В ≥80 мг/дл, що оцінювали під час лікування аторвастатином 40–80 мг/добу, розувастатином 20–40 мг/добу або максимально переносимою дозою будь-якого статину.

Пацієнтів рандомізовано на дві групи: перша група прийому алірокумабу, друга група — контрольна.

Результати

Результати дослідження продемонстрували, що вихідні значення рівня ЛП(а) виявлялися незалежно пов’язані з настанням серцево-судинних подій як у пацієнтів групи плацебо, так і у хворих, які застосовували алірокумаб.

Медіана зниження ЛП(а) у групі алірокумабу становила –5 мг/дл. Зниження ЛА(а) було незалежно пов’язано з нижчим ризиком усіх серцево-судинних подій. Так, зменшення на кожні 5 мг/дл передбачало відносне зниження ризику серцево-судинних подій на 2,5%.

Висновок

Результати проведеного дослідження продемонстрували, що рівень ЛП(а) є незалежним предиктором серцево-судинних подій у когорті пацієнтів, які перенесли ГКС. При цьому терапія алірокумабом асоційована зі зниженням ризику серцево-судинних подій.