Діабет 2 типу, на який страждає майже 10% населення світу, є серйозною проблемою громадської охорони здоров'я. Малорухливий спосіб життя та незбалансоване висококалорійне харчування сприяють розвитку цього метаболічного захворювання, змінюючи функціонування клітин підшлункової залози та знижуючи ефективність регуляції рівня цукру в крові.

Хоча взаємозв'язок між розвитком діабету та жиром був переконливо показаний у багатьох дослідженнях, що саме відбувається з підшлунковою залозою було не до кінця зрозуміло. До того ж необхідно було з'ясувати токсичну роль цукру в цьому процесі.

Вчені з Женевського університету (UNIGE) реабілітували у своєму новому дослідженні жир і показали, що бета-клітини підшлункової залози менше страждають від надлишку цукру, коли вони раніше зазнавали впливу жиру.

Результати опубліковані у журналі Diabetologia.

Щоб відрізнити дію жиру від цукру, вчені піддали бета-клітини підшлункової залози впливу і того, й іншого, а також їх комбінації. Виявилося, що під впливом великої кількості цукру бета-клітини виділяли менше інсуліну, ніж зазвичай.

«Коли клітини піддаються впливу занадто великої кількості цукру або жиру, вони накопичують жир у вигляді крапель в очікуванні благополучних часів», - пояснює Люсі Оберхаузер, головний автор дослідження. — «Дивно, але ми показали, що цей запас жиру не погіршує ситуацію, а дає змогу відновити секрецію інсуліну майже до нормального рівня».

При цьому накопичення жиру не є статичними запасами, які організм накопичує і не витрачає без особливих потреб. Вони постійно використовуються, як джерело енергії, за будь-якої зручної нагоди, наприклад, фізичної активності. Завдяки цьому бета-клітини адаптуються до надлишку цукру та можуть підтримувати майже нормальний рівень інсуліну.

В даний час вчені намагаються визначити механізм, за допомогою якого жир, що вивільняється, стимулює секрецію інсуліну, в надії знайти спосіб відстрочити початок діабету.