Рекомендації щодо профілактики інсульту при атеросклерозі великих артерій голови
Публікацію оновлено: Травень 3
Американська академія неврології (AAN) випустила нові практичні рекомендації щодо профілактики інсульту при внутрішньочерепному атеросклерозі великих судин.
В рекомендаціях, схвалених Американською асоціацією серця/Американською асоціацією інсульту, Товариством нейрореанімації та Товариством судинної та інтервенційної неврології, рекомендується лікування з використанням антитромбоцитарних препаратів та статинів, а також зміна способу життя для цих пацієнтів та не рекомендується використовувати ангіопластику.
Експерти зазначають, що внутрішньочерепний атеросклероз вважається найпоширенішою причиною інсульту у всьому світі та має дуже високий ризик повторного інсульту.
Основні рекомендації:
-
Прийом аспірину 325 мг на добу для довгострокової профілактики інсульту та смерті.
-
Додавання до аспірину клопідогрелу 75 мг на добу на період до 90 днів у пацієнтів з тяжким стенозом (70-99%) та низьким ризиком кровотеч.
-
Цилостазол 200 мг на добу можна додавати до аспірину протягом 90 днів для подальшого зниження ризику інсульту у пацієнтів з низьким ризиком геморагічних ускладнень як альтернативу клопідогрелю або у пацієнтів з Азії.
-
Високоінтенсивна терапія статинами з цільовим рівнем ліпопротеїнів низької густини (ЛПНГ) <70 мг/дл.
-
Довгостроковий цільовий рівень артеріального тиску <140/90 мм рт. ст.у клінічно стабільних пацієнтів.
-
Помірна фізична активність пацієнтам, які можуть безпечно виконувати фізичні вправи.
-
Лікування інших факторів судинного ризику, що модифікуються.
Що AAN не рекомендує для профілактики інсульту при атеросклерозі великих артерій.
-
Черезшкірну транслюмінальну ангіопластику та стентування у пацієнтів з помірним стенозом (50-69%) або як початкове лікування у пацієнтів з тяжким стенозом. Як показано у клінічних випробуваннях, ці методи не демонструють переваги перед медикаментозною терапією, але пов'язані з ризиками цереброваскулярних подій та смерті. Якщо розглядається проведення однієї з даних операцій, потрібно проконсультувати пацієнтів про ризики процедур, а також альтернативні варіанти лікування.
-
Ангіопластику або непряму хірургічну реваскуляризацію поза клінічними випробуваннями.
-
Пряму хірургічну реваскуляризацію.
У документі вказується, що немає золотого діагностичного стандарту для діагностики sICAS, а різні неінвазивні та інвазивні методики (магнітно-резонансна ангіографія, КТ-ангіографія, транскраніальна доплерографія та катетерна церебральна ангіографія) використовуються з різною чутливістю та специфічністю.
Джерело: Neurology