Цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ) – одна з найважливіших причин захворюваності та смертності серед дорослого населення. Найбільш часто основою ураження судинної системи мозку, що приводить до розвитку гострих і хронічних форм порушень мозкового кровообігу (НМК), є генералізований атеросклероз [11, 15].

Одним з найважливіших напрямків кардіоневрології є вдосконалення методів діагностики, профілактики і терапії об'єднаних кардіальних і церебральних захворювань. Церебро-кардіальні порушення, що виникають в гострому періоді ішемічного інсульту, багатогранні. Інсульт з функціонально-морфологічним ураженням мозку провокує кардіальні порушення (аритмії, ішемія міокарда). Особливо виражені ці порушення при локалізації інсульту в вертебробазилярном басейні. Встановлено полушарние особливості впливу інсульту на функціональний стан серцево-судинної системи. Ступінь і характер порушення функціонального стану серця у хворих інсультом значною мірою визначає клінічне і прогностичне оформлення перебігу як гострого, так і реабілітаційного періоду.

Таким чином, незважаючи на порівняльну «молодість» кардіоневрології як наукового напрямку, визначена роль патології серця в патогенезі інсульту, вивчені деякі центральні механізми нервової регуляції діяльності серця і особливості кардіоцеребральних взаємозв'язків в гострий період інсульту. Однак до теперішнього часу не представлені динамічні механізми формування особливостей церебро-кардіальних взаємозв'язків у хворих при різних стадіях церебрального атеросклерозу.

Мета дослідження.

Провести порівняльний аналіз морфофункціональних змін серця, інтракардіальної та системної гемодинаміки у пацієнтів літнього віку з церебральним атеросклерозом 1-3 ступеня.

Завдання.

Порівняти особливості структурнофункціонального стану серця, інтракардіальної та системної гемодинаміки у хворих з 1-3 стадією дисциркуляторної енцефалопатії.

Провести порівняльний аналіз структурно-функціонального стану серця, інтракардіальної та системної гемодинаміки у хворих літнього віку, які перенесли атеротромботичний інсульт, з урахуванням полушарной локалізації ішемічного вогнища.

Матеріали і методи.

У комплексному клініко-інструментальному дослідженні взяли участь 229 пацієнтів з церебральним атеросклерозом 2-3 ступеня. Діагноз "церебральний атеросклероз" формулювався відповідно до класифікації атеросклерозу ВООЗ від 2015 р і підтверджувався даними лабораторних та інструментальних досліджень (ультразвукова доплерографія церебральних артерій, МРТ головного мозку).

Дизайн - дослідження просте, проспективне, нерандомізоване, з послідовним включенням пацієнтів. Проводилося на базі відділу судинної патології головного мозку ДУ «Інститут геронтології імені Д. ф. Чеботарьова НАМН України» м. Київ.Всі пацієнти проходили загальноприйняте клінічне, лабораторне (аналіз крові та сечі загальний, визначення ліпідного профілю, рівня креатиніну, сечовини, глюкози, аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, білірубіну) та інструментальне обстеження (трансторакальна ехокардіографія, ЕКГ, ультразвукова доплерографія судин голови та шиї, МРТ головного мозку) та приймали стандартну антигіпертензивну терапію (ІАПФ, антагоністи кальцію). Ехокардіографічні дослідження проведені на апараті «Aplio 300» («Toshiba», Японія) з використанням фазованого датчика PST-30BT 3МГц, відповідно до рекомендацій Європейського кардіологічного товариства.

Повний текст статті дивіться нижче.